28 листопада у Донецку пройшла пресс-конференція, яку провів Донецький прес-клуб. В обговоренні прийняли участь як представники влади так і громадські діячі. Було багато гостей, які активно висловлювали свою позицію.
Вже більше ніж 25 років Україна живе в умовах, коли існує епідемія ВІЛ/СНІДу. Але інколи українці досі не можуть згадати, що це таке і звідки воно взялося. Давайте разом згадаємо, що означають скорочення ВІЛ та СНІД. ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. СНІД – синдром набутого імунного дефіциту.
Людина, яка вживала наркотики на протязі двадцяти років свого життя, більш схильна до цього захворювання. Здебільшого, вона ніколи про це не замислювалась, або не звертала увагу. Поки проблема ВІЛ/СНІДу не торкнулась її особисто, або її близьких. А коли випадково дізнаються про свій статус, то важко уявити їх стан.
А чому саме випадково? Люди дуже бояться тестуватися, або звернутися по допомогу, саме через страх соціальної дискримінації, стигми. Страх втратити дружину, чоловіка або партнера, втратити можливість одружитися, втратити родину і друзів, роботу, навчання. А що ж це є соціальна стигма? Стигма – це тавро, пляма. У стародавній Греції ставили тавро на тілі раба або злочинця. Такого роду дискримінація являє собою серйозну перешкоду на шляху здійснення ефективної профілактики та медичного догляду у зв’язку з ВІЛ/СНІД.
І що ще важливіше, страхи, що суспільство не сприйме хворих людей, насправді не безпідставні. Цькування з боку сусідів чи колег по роботі, відмова у медичному обслуговуванні, або у прийомі до дитячого садочка ВІЛ-позитивної дитини, розголошення статусу хворої на СНІД людини медпрацівниками та багато інших подібних прикладів – все це має місце і на Донеччині.
Скільки ще триватиме така ситуація у суспільстві? Як запобігти цим негативним явищам? Як в українських школах готувати дітей до подібних питань? Запитань, на жаль, більше, а ніж відповідей.
Зараз в Україні тільки офіційно зареєстровано 212 тисяч людей хворих на ВІЛ/СНІД. А на лікування держава виділяє лише 9,7 гривень на рік кожному хворому. Тож треба про це говорити, треба діяти і на рівні нашого міста. Хотілось би побачити позицію з цього питання депутатських комісій Макіївської міської ради, почути думку міського голови міста Макіївка і нарешті провести якісь круглі столи, запросити лікарів, задіяти засоби масової інформації.
Громадськість міста не стоїть осторонь і намагається щось робити в цьому напрямку. 30 листопада 2012 року біля Макіївського універмагу на бульварі Горбачова о 15.00 пройде акція, на якій всі бажаючі зможуть пройти тестування у лікаря інфекціоніста у мобільній лабораторії і дізнатись багато нового стосовно невиліковної хвороби. Волонтери будуть роздавати інформаційну літературу. І все це безкоштовно і анонімно. Приходьте і приводьте своїх друзів. Давайте разом боротись з цією хворобою.
Автор: Вадим Алтухов
Фото: Макеевка-INFO